Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЖИВЧИК
1) (о человеке) жвавий, моторний, непосидячий;
2) (пульс) живчик;
3) (нервное подёргивание) мишка, живчик. [Коло ока б'ють живчики (Коцюб.)];
4) заплідник, заплідок (р. -дку). [Кліточки ці звуться «живчиками» (заплідниками) (Троян.)].
1) (о человеке) жвавий, моторний, непосидячий;
2) (пульс) живчик;
3) (нервное подёргивание) мишка, живчик. [Коло ока б'ють живчики (Коцюб.)];
4) заплідник, заплідок (р. -дку). [Кліточки ці звуться «живчиками» (заплідниками) (Троян.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЖИВЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ЖИВЧИК
матиме такий вигляд: ЖИВЧИК
матиме такий вигляд: Що таке ЖИВЧИК