Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЖЕЗЛ
жезло (с. р.), жезл (м. р.); (архиерейский, монашеский посох) патериця; (гетманский) булава, (с прядями конского волоса) бунчук, пірнач; (монарший ж., скипетр) берло. См. Волшебный.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЖЕЗЛ


матиме такий вигляд: Що таке ЖЕЗЛ