Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д [Е] Ж З И Й К Л М Н О П
ЕЗДОК
1) їздець (р. їздця) [Сюди я більше не їздець], їздак, їздун;
2) подорожній, проїжджачий. [Та прохожих, проїжджачих у двір закликає (Шевч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЕЗДОК


матиме такий вигляд: Що таке ЕЗДОК