Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЕДИНСТВЕННЫЙ
єдиний, одинокий, однісінький, одним-один. [Друже мій єдиний. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре було видко море (Коц.). Вона була одним-одна дочка у батька (Кв.)]. -ное число, грам. - однина. [Третя особа однини]. -ный в своём роде - свого роду єдиний, єдиний серед свого роду. -ный сын - є[о]динак, о[є]динець (р. -нця). -ная дочь - є[о]диначка, одиночка, єдиниця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЕДИНСТВЕННЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ЕДИНСТВЕННЫЙ