Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДЬЯЧОК
дьяк (церк. причетн.) дяк, дячок (ув. дячило, соб. дяківство) [Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір]. Жена дьяка - дячиха. Ребёнок дьяка - дяченя. Сын дьяка - дяченко (прит. пр. дяченків). Дочь дьяка - дяківна (прит. пр. дяківнин). Звание, должность дьяка - дяківство, дякування. Помощник дьяка - піддячий (р. -чого). Дьячок и учитель церк. школы - (устар.) кондяк, бакаляр (р. -ра).
дьяк (церк. причетн.) дяк, дячок (ув. дячило, соб. дяківство) [Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір]. Жена дьяка - дячиха. Ребёнок дьяка - дяченя. Сын дьяка - дяченко (прит. пр. дяченків). Дочь дьяка - дяківна (прит. пр. дяківнин). Звание, должность дьяка - дяківство, дякування. Помощник дьяка - піддячий (р. -чого). Дьячок и учитель церк. школы - (устар.) кондяк, бакаляр (р. -ра).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДЬЯЧОК
матиме такий вигляд: Що таке ДЬЯЧОК
матиме такий вигляд: ДЬЯЧОК
матиме такий вигляд: Що таке ДЬЯЧОК