Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДЫМНИК
1) дірка (відтулина) (в стіні або в стелі) для диму, димове вікно (віконце);
2) (дерев. труба над дым. окном: дымница) - димар (р. -ря);
3) (курная, изба) хата без комина й димаря, курна хата.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЫМНИК


матиме такий вигляд: Що таке ДЫМНИК