ДЫМИТЬСЯ
1) (испускать дым) димитися, димувати, диміти (воно димить), димом ійти [Скрізь димилися руїни. Мушкет димує. Далеко щось диміло. Город палав, ішов димом (Васильч.)], куритися, куріти (воно куріє и воно курить). [Пожарище ще курилося. З комина курить. З труби куріло]. Дымящийся - диму(ю)чий, димлючий, димливий. [Гора димуюча (Св. П.)];
2) (испускать пар) парувати, димувати, куріти [Гарячий борщ парує. Дивись, як гній парує. Твій меч іще димує кров'ю (Куліш). На твоїй шаблі ще курить братерня кров]; (о запахе: благоухать) куритися. [Степ куривсь усіма пахощами своїх квіток (Гр. Григор.)].