Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДЫБОМ
нар. (вверх, торчком) дибом, диба, дубом, дуба, сторче[о]м, догори. [Волос дибом став. Диба стала грива (Гліб.). Аж волосся стає дубом].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДЫБОМ


матиме такий вигляд: Що таке ДЫБОМ