Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДУШИТЬ
1) (давить) душити кого, давити, (о многих = передушить, передавить) видушувати, видавлювати, сов, видушити, видавити. [Тхір видушив усі курчата. Кашель душить (давить)];
2) (угнетать, терзать) душити, давити, гнобити кого. [Ляхи душили (гнобили) Україну. Досада давила];
3) (тушить) тушкувати (редко - душити). Душё[о]ное мясо - душенина, тушковане м'ясо;
4) (духами) напахувати. Надушить - напахати, (зап.) перфумувати, наперфумувати. Надушенный - напаханий, напаханий пахощами, (зап.) наперфумований. [Затулила носа напаханою пахощами хустиночкою (Неч.-Лев.)];
5) (издавать, запах) душіти, дхнути. [Перцем так і душить (М. Вовч.). Горілкою дхне].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДУШИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ДУШИТЬ