Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДРЯНЬ
1) (сор) сміття, нечисть (р. -ти);
2) (незнач. худая вещь, негодное существо) дрантя (ср.), погань (р. -ни), (хлам) мотлох, негідь (р. -годи), ледач (р. -чи), ледащо, паскудь (р. -ди) [Якби добра кобила, а то дрантя. Що було доброго - порозкуповували, зосталася сама погань. З нього велика ледач. Ця дівчина така паскудь], (только одушевл.) паскуда (общ.) [Старий паскуда], дріпло [Старе дріпло], сміттюх (м. р.), посміттюха [Посміттюха яка- небудь командуватиме], невіра (общ.), (гнусная) плюгавець (р. -вця), плюгавство (ср.);
3) (вздор) (всяка) погань, казна-що, дурниці. [В голову всяка погань лізе].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДРЯНЬ


матиме такий вигляд: Що таке ДРЯНЬ