Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДОЧЕРНИЙ
дочерин и дочернин
1) доччин (ж. -на, ср. -не);
2) дочірній. [Маєток припав дочірній лінії. Французька та італійська мова - дочірні романські].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОЧЕРНИЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДОЧЕРНИЙ