Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДОСТОИН
годен, варт(ий), (в возвыш. стиле) достойний. [Хто любить батька чи матір над мене - не годен мене. Чи варт-же він такої шани високої?]. Он достоин наказания - він варт кари, він заробив кару.
годен, варт(ий), (в возвыш. стиле) достойний. [Хто любить батька чи матір над мене - не годен мене. Чи варт-же він такої шани високої?]. Он достоин наказания - він варт кари, він заробив кару.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОСТОИН
матиме такий вигляд: Що таке ДОСТОИН
матиме такий вигляд: ДОСТОИН
матиме такий вигляд: Що таке ДОСТОИН