Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДОНАШИВАТЬ
доносить
1) доношувати, доношати, доносити, (сов.) доносити. [Доносили, доносили та й не доносили]. Доношенный (о ребёнке) - часовий. [Не часова дитина знайшлася: мати впала дуже, то воно й народилося аж на місяць раніш];
2) (одежду, обувь) доношувати, доносити, доходжувати, доходити [Доходювали свої сюртуки, щоб надіти рясу й підрясник (Свидн.)] (о мног. - подоношувати), (износить) поносити. [Дівочу одежу поносила, а тепер справляти нема за що].
доносить
1) доношувати, доношати, доносити, (сов.) доносити. [Доносили, доносили та й не доносили]. Доношенный (о ребёнке) - часовий. [Не часова дитина знайшлася: мати впала дуже, то воно й народилося аж на місяць раніш];
2) (одежду, обувь) доношувати, доносити, доходжувати, доходити [Доходювали свої сюртуки, щоб надіти рясу й підрясник (Свидн.)] (о мног. - подоношувати), (износить) поносити. [Дівочу одежу поносила, а тепер справляти нема за що].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОНАШИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ДОНАШИВАТЬ
матиме такий вигляд: ДОНАШИВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ДОНАШИВАТЬ