Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДОМОЧАДЕЦ
сем'янин (мн. сем'яни), домівник, -ниця; (о семейных членах и о слугах) челядин, челядинець (соб. челядь). [Ніхто того не знає, окрім жінки та сем'ян. Ти у нас у хаті не домівниця. «Лесишина челядь», оповідання Ів. Франка. Усю свою челядоньку порозбужала]. См. Домашний 2.
сем'янин (мн. сем'яни), домівник, -ниця; (о семейных членах и о слугах) челядин, челядинець (соб. челядь). [Ніхто того не знає, окрім жінки та сем'ян. Ти у нас у хаті не домівниця. «Лесишина челядь», оповідання Ів. Франка. Усю свою челядоньку порозбужала]. См. Домашний 2.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОМОЧАДЕЦ
матиме такий вигляд: Що таке ДОМОЧАДЕЦ
матиме такий вигляд: ДОМОЧАДЕЦ
матиме такий вигляд: Що таке ДОМОЧАДЕЦ