Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДОЛЖНЫЙ
1) быть должным - см. Долженствовать;
2) належний, належитий; (справедливый) слушний. [Належну честь я віддаю йому. Дав за це слушну заплату]. Должная (т.-е. причитающаяся) сумма - належитість (р. -тости), належна сума. [Належну мені суму доручаю здобути такому-то];
3) (быть должным кому) - бути винуватим, винним. [Вона мені винна не копійку і не дві. Ти винен і віддати повинен].
1) быть должным - см. Долженствовать;
2) належний, належитий; (справедливый) слушний. [Належну честь я віддаю йому. Дав за це слушну заплату]. Должная (т.-е. причитающаяся) сумма - належитість (р. -тости), належна сума. [Належну мені суму доручаю здобути такому-то];
3) (быть должным кому) - бути винуватим, винним. [Вона мені винна не копійку і не дві. Ти винен і віддати повинен].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОЛЖНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ДОЛЖНЫЙ
матиме такий вигляд: ДОЛЖНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке ДОЛЖНЫЙ