Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДОКУЧАТЬ
докучить докучати, докучити, кучити, надокучати, надокучити, (надоедать) на(д)бридати, на(д)бриднути, (назойливо -ать) настирятися, настиритися, наприкритися. [Надокучила вража панщина. Ой, як мені настирилася та наприкрилася оця гризня щоденна].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОКУЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ДОКУЧАТЬ