ДОЗВОЛЯТЬ
дозволить дозволяти, дозволити, (вульг.) подозволити, позволяти, позволити; попускати, попустити, попуск давати, дати попуск. [Не дозволятимуть дітям у садок ходити. Начальство і подозволило мені обо всім до вас писати (Квітка). Не попускай цим рукописам загинути. Пощо-ж ти їм сей попуск попускаєш? (Куліш). Дай попуск у всьому, не сперечайся (Куліш)]. Дозволять, -лить себе что (допустить что) - допускатися, допуститися чого. [Вони допускаються брехні]. Не дозволить - не дозволити, (воспретить) - заказати. [Її родичі заказали йому бувати в їх домі (Франко)]. Дозволено - вільно. [Але нехай мені буде вільно ісказати, що нічого тобі, царю, з України ждати (Рудан.)]. Не дозволено - не вільно. Тут не вільно рвати квіти і толочити траву. В вагоні не вільно плювати і насмічувати]. Дозволенный - дозволений, (вульг.) подозволений.