ДОДУМЫВАТЬ
-ся, додумать, -ся додумувати, -ся, додумати, -ся, домірковувати, -ся, доміркувати, -ся, дорозумовувати, -ся, дорозумувати, -ся, домисляти, -ся, домислити, -ся, домудровувати, -ся, домудрувати, -ся, домізковувати, -ся, домізкувати, -ся, добирати (добрати) розуму, ума, способу, (провинц.) довмітися. [Усяке по-своєму дорозумовується. Ніхто не домислявсь, що та ніби делікатна мова віщує смерть рідній словесності (Куліш). Домудрувавсь-таки, як це зробити. Розумні голови, домізковуйтеся, як це зробити! Хто добере способу, як це зробити? Москалі розумні розуму добрали: ой, наперед Швачку із осавулою докупи звязали. Коли-б не довмівся що робити, то тяжкеє-б лихо сталося].