Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДОВЛЕТЬ
доволі бути, (филос.) доволіти. Довлеет дневи злоба его - доволі кожному дневі свого клопоту. [Аристотель каже, що з людини - тварина громадська, і сама-одна собі не доволіє].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОВЛЕТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ДОВЛЕТЬ