Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДОВЕРЕННЫЙ
довірений, повірений, уповноважений. -ое лицо - вірник, повірник [Редкий помещик не имеет «вірника» из жидов (Основа)], ж. р. - вірниця, повірниця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОВЕРЕННЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДОВЕРЕННЫЙ