Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДОВЕРЕННОСТЬ
доручення, довіреність (р. -ности), (полномочие) уповажнення. [Він мені написав доручення на свою платню]. По доверенности - за дорученням, за довіреністю. [Хто отримує не свої гроші, а за дорученням, прохаємо зачекати], (по поручению) з доручення. [З мого доручення]. Доверенность с правом передоверия - довіреність із правом дальшої довірености (передовірености). Совершать доверенность - складати (скласти) довіреність.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДОВЕРЕННОСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ДОВЕРЕННОСТЬ