Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДОБРОТА
I. добрість, (мягкость) лагідність, (слабовольная) благість (р. -ости). [Я з добрости своєї даю тобі. Усі ми на собі зазнали її лагідности, усім вона була як рідна сестра]. Проявить доброту - показати (свою) добрість, явити милість, здобритися. [Підпроси, щоб не дуже бив, може здобриться].
II. Доброта, добротность, добротный - см. Доброкачественность, Доброкачественный.
I. добрість, (мягкость) лагідність, (слабовольная) благість (р. -ости). [Я з добрости своєї даю тобі. Усі ми на собі зазнали її лагідности, усім вона була як рідна сестра]. Проявить доброту - показати (свою) добрість, явити милість, здобритися. [Підпроси, щоб не дуже бив, може здобриться].
II. Доброта, добротность, добротный - см. Доброкачественность, Доброкачественный.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОБРОТА
матиме такий вигляд: Що таке ДОБРОТА
матиме такий вигляд: ДОБРОТА
матиме такий вигляд: Що таке ДОБРОТА