Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДИЧЬ
1) пуща (о диком месте, покрытом лесом), дике поле, глушина;
2) дичина. [Стріляють дичину. На базарі багато було дичини];
3) нісенітниця, ка-зна-що. См. Ахинея, Вздор. Нести, пороть дичь - верзти нісенітниці, гнати химери, говорити (плескати, правити) ка-зна-що, говорити що й купи не держиться, оповідати сон рябої кобили.
1) пуща (о диком месте, покрытом лесом), дике поле, глушина;
2) дичина. [Стріляють дичину. На базарі багато було дичини];
3) нісенітниця, ка-зна-що. См. Ахинея, Вздор. Нести, пороть дичь - верзти нісенітниці, гнати химери, говорити (плескати, правити) ка-зна-що, говорити що й купи не держиться, оповідати сон рябої кобили.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДИЧЬ
матиме такий вигляд: Що таке ДИЧЬ
матиме такий вигляд: ДИЧЬ
матиме такий вигляд: Що таке ДИЧЬ