Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДИЧОК
1) дичка, дичок, дичник, сіянка. [Ця груша - дичка. З тої яблуні нічого не буде, бо то дичник (Звин.). Ці груші можна й повирубати: це-ж сіянки (Звин.)];
2) дичак [Оцей півень свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];
3) (дикий рой) дичок (р. -чка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДИЧОК


матиме такий вигляд: Що таке ДИЧОК