Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДИКТОВАТЬ
диктувати, проказувати. [Я написав оці рядки, як мені диктував мій розум. Заграба проказує далі: «Милостивый государь» (Мова)]; (этногр.) -вать песни, декламируя их (не распевая) - розказкою диктувати пісні (Звин.). Диктуемый и диктованный -
1) (несов.) диктований, проказуваний;
2) (сов.) подиктований. [Стаття подиктована національною ненавистю].
диктувати, проказувати. [Я написав оці рядки, як мені диктував мій розум. Заграба проказує далі: «Милостивый государь» (Мова)]; (этногр.) -вать песни, декламируя их (не распевая) - розказкою диктувати пісні (Звин.). Диктуемый и диктованный -
1) (несов.) диктований, проказуваний;
2) (сов.) подиктований. [Стаття подиктована національною ненавистю].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДИКТОВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ДИКТОВАТЬ
матиме такий вигляд: ДИКТОВАТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ДИКТОВАТЬ