ДИКАРЬ
1) (о людях нисшей культуры) дикун [Австралійські дикуни], (редко) дикань [Чорноморський дикань (Мова)]; соб. дича (р. -чі). [Замчано кобзаря на край світу, між азіятську дичу (Куліш)];
2) (нелюдим) відлюдок, відлюдник, нелюда, дичар (р. -ря), (чаще о животных) дичак. [Антось, хоч і не перший раз у гостях, проте дичарем таким, що ну! (Свидн.). Оцей півень - свійський, а той - дичак, не йде до порога (Звин.)];
3) (камень) дикар (р. -ря), камінь-дикар.