Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г [Д] Е Ж З И Й К Л М Н О П
ДИВНЫЙ
1) (странный) дивний, дивозний, дивочний, чудний. [І слухала, як молодий дивочний гість той говорив (Шевч.)];
2) (удивительный, прекрасный) чудов(н)ий, на-прочуд дивний (гарний). [Дівчина чудової вроди. На-прочуд гарний кавун!]. Дивно -
1) дивно, дивозно, дивочно;
2) чудово, чудовно.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДИВНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ДИВНЫЙ