ДИВИТЬСЯ
удивиться, надивиться
1) (приходить в удивление, изумляться) кому, чему - дивуватися, здивуватися з кого, з чого, кому, чому [З його всі дивуються. Дивувала зима, дивувалася, де то сила її подівалася (Крим.)], чудуватися, зчудуватися з кого, з чого, кому, чому. [Ціле місто чудує з нас (Н.-Лев.)], (сильно) дивом дивуватися (сов. дивом здивуватися);
2) дивиться на кого, на что (смотреть на кого-л., на что-л. с удивлением) - дивуватися, здивуватися на кого, на що, чудувати на кого, на що. [Довго, довго дивувались на її уроду (Шевч.). А на мене люди дивували (Кониськ.). Всі на його чудують (Мнж.)].