ДЕВИЦА
1) дівчина, (в песнях и обрядах) дівиця [Зоря-зоряниця, красная дівиця] (ум. дівонька, дівця, дівочка, дівча (р. -ати), дівчинонька, дівчиночка), панна (ум. панночка, панянка); соб. дівоцтво, дівота (ж.), дівчата (р. -чат). Девица взрослая - дівчина на порі, на відданню. Жить в девицах - дівувати, дівочити. [Це було ще тоді, як ми з тобою дівували. Їй таки довгенько довелося подівувати - двацять і п'ятого году заміж пішла]. Девица, родившая ребенка - покритка, (на)критка. Стать девицею - подівочитися. [Баби наче подівочилися, так виспівують];
2) девица в зелени, бот. - нечесані панночки.