Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДВОЙНИК
двійник; (только неодуш.) подвійний примірник, дублета (ж. р. и дублет, м. р.). Двойник сростания и проростания, геол. - двояковий зросляк і двояковий проросток.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДВОЙНИК


матиме такий вигляд: Що таке ДВОЙНИК