Російсько-український словник (Українська академія наук)
ДАНЬ
дань (р. дани), данина, (редко) дача, (султану от христиан) гарач (точнее харадж). Дань от пчеловодства - воскове. Д. от помола - сухомельщина. Д. от рогатого скота - поволівщина, рогове. Дань зерном - осип; осінщина. Д. от рыбной ловли - ловщина, ставщина; за проезд - возове, мостове. Дань на оружие - оружня данина. Д. на содержание суда - судова данина. Годовая дань - роківщина. Отдать дань уважения - віддати шанобу. [Зібралися люди віддати його дорогій пам'яті шанобу (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДАНЬ


матиме такий вигляд: Що таке ДАНЬ