Російсько-український словник (Українська академія наук)
ГУЛКИЙ
голоский, голосний [Наша церква дуже голосна]; лункий, гудючий, гучний, грімкий [Гучна розмова вітра з лісовим верховіттям (Коц.). Вона подає йому стрільбу грімку (Л. Укр.)], такий, що аж луною б'є.
голоский, голосний [Наша церква дуже голосна]; лункий, гудючий, гучний, грімкий [Гучна розмова вітра з лісовим верховіттям (Коц.). Вона подає йому стрільбу грімку (Л. Укр.)], такий, що аж луною б'є.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ГУЛКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ГУЛКИЙ
матиме такий вигляд: ГУЛКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ГУЛКИЙ