Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В [Г] Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ГРАНЬ
1) гранка, грань (р. -ни), руб, рубіж (р. -іжу), рубежик, пруг, пружок (р. -жка). Верхняя грань предмета - гребінь (р. -беня). Боковая г. - стінка;
2) см. Граница.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГРАНЬ


матиме такий вигляд: Що таке ГРАНЬ