Російсько-український словник (Українська академія наук)
ГОРЯЧО
1) гаряче, жарко. [І сюди гаряче, і туди боляче (Ном.)]; пече [Надворі пече];
2) (пылко, с горячностью) палко, гаряче, загарливо, огненно (страстно). [Палко кохати. Палко гомоніти (розмовляти, молитися, бажати). Загарливо провадять розмову (Л. Укр.)]. Горячо браться (взяться) за что-н. - шпарко, жарко, прикро братися (взятися) до чого. Горячо взяться за что - прихопитися до чого.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОРЯЧО


матиме такий вигляд: Що таке ГОРЯЧО