Російсько-український словник (Українська академія наук)
ГОРНЫЙ
1) гірський, гірний, горовий, верховинський. [Гірський розбійник. Горова вода. Верховинські озера]. Горная цепь - гірське пасмо, пасмо (пасмуга) гір. [Пасмуги Тієнь- Шану]. Горный кряж, хребет - гірський кряж (р. кряжа). Горная равнина - полонина, ум. полонинка, полониночка. Горная тропинка - гірська стежка, (гал.) плай (р. плая);
2) (нагорный) нагірний, нагоряний. [Замок нагірний. Нагоряна земля];
3) (покрытый горами) гірський, горянський [Наша місцевість. степова, а не гірська (Крим.). І на Дніпровій Україні, і на горянській за кордоном (Мордов.)];
4) (рудокопный) гірничий, гірський. Горный инженер - гірничий інженір, інженір-гірник. Горное дело, промысел - гірництво. Горный институт - гірничий інститут. Горное правление - гірнича управа;
5) минер. и геол. Горная порода - гірська порода, горотвір (р. горотвору). Горное масло - гірська олія. Горный хрусталь - гірський кришталь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОРНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке ГОРНЫЙ