ГОРЕЧЬ
гіркість (р. -кости), гіркота. [Люблю я оцю горілку: і гіркота й солоднеча (Н.-Неч.). Життя - гіркота й нудьга (Грінч.). Він і не розумів, скільки гіркости було для сина в тім його сміху (Крим.)]. Горечь нищеты, разлуки и т. д. - гіркість (гіркота) злиднів, розлуки. С горечью вспоминать о чём - з гіркістю в душі згадувати (спогадувати) що. Стихи полные горечи - поезії, повні гіркоти. Иметь горечь (горький вкус) - горенити. [Чогось борщ горенить]. В сердце горечь - в серці горенить, в серці гіркота.