Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В [Г] Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ГОН
1) гін (р. гону). [Гоном людей у полон гнали];
2) (у косарей) ручка. [Пройшли дві ручки];
3) охотн. - гони. [Звіряні гони. Боброві гони]. В гоны (взапуски) - навипередки, навзаводи.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГОН


матиме такий вигляд: Що таке ГОН