Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В [Г] Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ГНОЙ
1) гній (р. гною), а теснее (из раны, нарыва) - бруд. [Бруду багато з чиряка йде], (из глаз) кисляк. [Кисляки на очіх]. Затянуться гноем (о ране) - заснітитися;
2) см. Навоз.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГНОЙ


матиме такий вигляд: Що таке ГНОЙ