Російсько-український словник (Українська академія наук)
ГЛУХОЙ
глухий, оглухлий. Глух кто - не дочуває хто, позакладало кому; (о голосе) здушений, приглушений, безгучний; (о стене) сліпа. -ое место в лесу и т. п. - см. Глушь. Глухая ночь - глупа ніч. Глухой переулок, тупик - сліпий заулок, зазубень, безвихідь (р. -ходи). Глухой гул, стук - стугон. Глухой тетерев - см. Глухарь. Глухая крапива - глуха (біла) кропива. Падать с глухим звуком - гупати. Глухо - глухо, з-глуха, безгучно.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГЛУХОЙ


матиме такий вигляд: Що таке ГЛУХОЙ