ВЫРУЧАТЬ
выручить
1) визволяти, визволити, відзволяти, відзволити, ратувати, виратувати, поратувати, виручати, виручити, допомогти, відкаснути кого від чого. [Не хочете відкаснути від напасти (Мирн.)]. Выручило его что - визволивсь чим. [Огірками тільки й визволивсь];
2) уторгувати. [Вторгувала, серденько, п'ятака (Шевч.). Вторговані гроші здав я в банк]. Выручаться, выручиться, безл. - уторжитися. [Карбованців з п'ятьдесять уторжилося, чи ні?]. Вырученный -
1) визволений, виручений;
2) уторгований. [Усі вторговані гроші вкрадено].