ВЫПАДЫВАТЬ
выпадать, выпасть
1) випадати, випасти, (мног.) повипадати. [Випала цеглина з печи, повипадали зуби]; (о волосах) вилазити, лізти, вилізти, повилазити;
2) (от трясения) витрясатися, витрястися, витруситися;
3) падати, упасти. [Якби дорога впала, то вони привезли-б солому. Сніги впали великі];
4) припадати, припасти. [Жеребок мені припав їхати. Мені припадає честь говорити про нього];
5) (случаться, приходиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, ітися, пітися, трапитися, лучитися, судитися, присудитися. Выпавший - випалий, повипадалий (во множ.).