Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВЫМУЧЕННОСТЬ
вимученість; (принуждённость) силування. [Талант органічно нездатний ні до якого підроблювання або силування (Єфр.)].
вимученість; (принуждённость) силування. [Талант органічно нездатний ні до якого підроблювання або силування (Єфр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВЫМУЧЕННОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ВЫМУЧЕННОСТЬ
матиме такий вигляд: ВЫМУЧЕННОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ВЫМУЧЕННОСТЬ