Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б [В] Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ВЫКУРИВАТЬ
выкурить
1) викурювати, викуряти, викурити. [Бджоли з вуліка викурили і мед забрали];
2) сов. скурити. [Увесь тютюн я скурив];
3) (водку) гнати горілку. Выкуренный - викурений; скурений.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЫКУРИВАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ВЫКУРИВАТЬ