Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВЫГОН
1) вигін (р. -гону), пастівник, степок (р. -пка). [Вівці пасуться на степку];
2) (действие) вигоніння;
3) см. Выгонка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВЫГОН


матиме такий вигляд: Що таке ВЫГОН