ВЫВОДИТЬ
I. вывести
1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];
2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];
3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];
4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;
5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];
6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;
7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;
8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;
9) в. из себя - дратувати, роздратувати;
10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.
II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].