ВОСКЛИЦАТЬ
воскликнуть покликувати (покликати), покликнути, викликувати, викликнути (кликнути), гукати, гукнути (згукнути), вигукувати, вигукнути, погукувати, погукнути, скрикувати, скрикнути, викрикати, викрикнути, крикнути, (вопиять) волати, заволати. [Часто покликують вони: «Так говорить Господь» (Л. Укр.). Це зветься падлюцтвом - згукнув Лаговський (Крим.). Ми крикнули: «пожар!»]. Обращаться к кому с восклицанием - покликати (покликувати), покликнути на кого (до кого). [Голосно ми на братію свою - хуторян покликаємо (Кул.)].