Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б [В] Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ВОРЧАТЬ
1) бурчати - см. Брюзжать;
2) гарчати, воркота[і]ти, муркати, мурчати. [Собаки гарчать. Кіт воркоче, муркає, мурчить].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВОРЧАТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ВОРЧАТЬ