Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б [В] Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П
ВОРОТИЛА
1) орудар (р. -ря), верховода. Он всему делу воротила - він усім ділом орудує, над усім ділом орудар;
2) (у ветр. мельницы) стріла.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВОРОТИЛА


матиме такий вигляд: Що таке ВОРОТИЛА