Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВОЗДУХ
1) повітря, (редко) воздух, об(в)ітря. Спёртый, тяжелый -дух - задуха (прил. задушливий), важкий дух. Доступ, освежение -ха - продуха. Горячий напор -духа - імпет. [Наче тебе імпетом з печи вдарить (Кониськ.)]. Выйти на воздух - вийти на двір, на (вільне) повітря. На -духе - надворі, на повітрі;
2) (церк. утв.) покрівець (р. -вця), воздух.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ВОЗДУХ


матиме такий вигляд: Що таке ВОЗДУХ