Російсько-український словник (Українська академія наук)
ВОЗГЛАС
1) виклик, поклик, оклик, покрик, окрик, вигук, (собир. возгласы) гукання. [Часами розлягалось у темряві гукання: «Світла! Світла!» (Л. Укр.)];
2) (церк.) виголос, проголос (голосні кінцеві слова молитви).
1) виклик, поклик, оклик, покрик, окрик, вигук, (собир. возгласы) гукання. [Часами розлягалось у темряві гукання: «Світла! Світла!» (Л. Укр.)];
2) (церк.) виголос, проголос (голосні кінцеві слова молитви).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ВОЗГЛАС
матиме такий вигляд: Що таке ВОЗГЛАС
матиме такий вигляд: ВОЗГЛАС
матиме такий вигляд: Що таке ВОЗГЛАС